Історія справи
Постанова ВГСУ від 12.01.2015 року у справі №910/8850/13Постанова ВГСУ від 21.09.2015 року у справі №910/8850/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2015 року Справа № 910/8850/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіЄвсікова О.О.суддів:Кролевець О.А. Попікової О.В. (доповідач у справі)за участю представників: від позивача:Литвиненко Ж.М. дов. від 5.01.2015від відповідача:Гринько О.А. дов. від 15.05.2014від третіх осібЯковлєв О.І. дов. від 9.06.2015 -від міністерства розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення та на постановуГосподарського суду міста Києва від 03.03.2015 Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015у справі№ 910/8850/13 Господарського суду міста Києваза позовомКонцерну "Міські теплові мережі"доПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"треті особи 1. Публічне акціонерне товариство "Запоріжгаз" 2. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України пропримусове виконання обов'язку в натурі
ВСТАНОВИВ:
Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про примусове виконання обов'язку в натурі, а саме: зобов'язати ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" провести списання заборгованості Концерну "Міські теплові мережі" в сумі 2 152 693,23 грн. у порядку, визначеному Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".
Позовні вимоги обґрунтовані вимогами пункту 5 частиною 1 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", з огляду на наявність підстав для списання відповідачем заборгованості, що обліковується за позивачем у розмірі 2 152 693,23 грн. у порядку, визначеному Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.05.2013 залучено до участі у справі № 910/8850/13 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.
Рішенням Господарського суду м. Києва 15.04.2014 у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2014 залучено до участі у справі в якості в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Запоріжгаз".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2014 рішення Господарського суду м. Києва від 15.04.2014 скасовано та прийняте нове рішення, яким позов задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2015 рішення Господарського суду м. Києва від 15.04.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2014. Справу № 910/8850/13 передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
За результатом нового розгляду справи № 910/8850/13 Господарський суд м. Києва рішенням від 03.03.2015 (суддя Плотницька Н.Б.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 (колегія суддів: головуючий Коршун Н.М., судді Дикунська С.Я., Алданова С.О.), позов задовольнив повністю та зобов'язав відповідача провести списання заборгованості Концерну "Міські теплові мережі" в сумі 2 152 693,23 грн. відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку"
Суди першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на вимоги статей 512, 514 Цивільного кодексу України та зазначивши, що заміна кредитора в зобов'язанні не змінює основного зобов'язання та моменту його виникнення, а укладання договору відступлення права вимоги не змінює періоду виникнення заборгованості позивача за природний газ, зазначили, що на вказану дату договору про відступлення права вимоги між ПАТ "Запоріжгаз" та ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вже набув чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", з огляду на що своє право на списання заборгованості за природний газ позивач отримав після визначення сум заборгованості підприємств Укроборонпрому за теплову енергію.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 03.03.2015 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, зокрема статей 33, 34, 43, 104 Господарського процесуального кодексу України, статей 11, 13, 509, 512, 514, 526, 601 Цивільного кодексу України, статей 144, 173, 174 Господарського кодексу України, а також вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку". При цьому скаржник наголошує на тому, що судами попередніх інстанцій неповно з'ясовано обставини справи, не досліджено умов та порядку списання заборгованості, передбачених Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", відповідно до якого списанню підлягає заборгованість суб'єктів господарювання, яка обліковується станом на 01.09.2012, тоді я к в даному випадку на цю дату у бухгалтерському обліку відповідача заборгованість позивача перед ним не обліковувалась, оскільки вона виникла лише після підписання договору відступлення права вимоги від 31.10.2012. Крім того, на думку скаржника, позивачем обрано спосіб захисту, який не передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши доводи представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що 23.09.2011 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (постачальник) та Концерном "Міські теплові мережі" (споживач) укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 1Н, відповідно до умов якого постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і надання послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
Відповідно до пункту 4.6 договору, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 27.09.2011, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовим або плановим платежем із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатку 2 до договору. У випадку недоплати вартості послуг за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, за період з жовтня 2011 року по серпень 2012 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" поставило Концерну "Міські теплові мережі" природного газу на 398 820 414,73 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу.
Однак в порушення умов договору споживач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого газу, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 82 178 845,96 грн.
В подальшому, 31.10.2012 між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (новий кредитор) укладено договір № 14/6706/12 про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора Концерну "Міські теплові мережі" за договором на постачання природного газу № 1Н від 23.09.2011 у сумі 82 178 845,96 грн.
Пунктом 1.2. договору про відступлення права вимоги передбачено, що крім передачі права вимоги оплати спожитого газу за вищевказаним зобов'язанням до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.
Відповідно до пункту 2.4. договору про відступлення права вимоги, сторони договору здійснюють розрахунки за цим договором на визначену в пункті 1.1. договору суму права вимоги, переданого від первісного кредитора новому кредитору шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно статті 601 Цивільного кодексу України.
Предмет спору у даній справі становить вимога Концерну "Міські теплові мережі" про зобов'язання ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" провести списання заборгованості, що обліковується за позивачем у розмірі 2 152 693,23 грн. у порядку, визначеному Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".
Направляючи дану справу на новий розгляд суд касаційної інстанції зазначив, що застосовуючи до спірних відносин пункт 5 частини 1 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" апеляційний суд не звернув уваги на передумову списання заборгованості позивача, встановлену цією статтею, а саме, що така заборгованість повинна бути списана виключно в межах сум, списаних підприємствам оборонно-промислового комплексу. При цьому питання встановлення фактів списання відповідної заборгованості підприємствам оборонно-промислового комплексу, дослідження процедури списання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу за теплову енергію, визначення обсягу їх заборгованості та розміру списаної заборгованості залишились поза увагою суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду справи суди, беручи до уваги наведені вказівки, що містяться в постанові Вищого господарського суду від 12.01.2015, які згідно частини 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для судів, дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Концерну "Міські теплові мережі", з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.
30.10.2012 набув чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" від 06.09.2012, який визначає комплекс економічних заходів, спрямованих на вирішення питань заборгованості та забезпечення стабільного розвитку державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які включені до складу Державного концерну "Укроборонпром", та вирішує питання заборгованості перед соціальними фондами, заборгованості за природний газ, електричну та теплову енергію, водопостачання та водовідведення шляхом її списання та встановлює механізм такого списання.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1221 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром" з метою підвищення ефективності функціонування державних підприємств, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами Кабінет Міністрів України утворено Державний концерн "Укроборонпром" з включенням до його складу державних підприємств згідно з додатком, в перелік яких, серед інших, увійшли Казенне підприємство "Науково-виробничий комплекс "Іскра", Державне підприємство Міністерства оборони України "Запорізькій автомобільний ремонтний завод" Військова частина А0652 та Концерн "Міські теплові мережі".
Згідно з пунктами 1, 5 частини 1 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" підлягає списанню зокрема:
- заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за теплову енергію і природний газ та послуги з його транспортування перед підприємствами, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, та суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірніми компаніями (підприємствами), яка обліковувалася станом на 01.09.2012 і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом;
- заборгованість підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, перед суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу, в межах сум, списаних учасникам процедури списання - підприємствам оборонно-промислового комплексу, яка виникла станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
Списання заборгованості (у тому числі з пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до цієї статті здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб'єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її дочірніми компаніями (підприємствами), а також суб'єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення, у такому порядку:
1) обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується учасниками процедури списання у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників, враховуючи у тому числі суми пені, штрафних санкцій, 3 відсотки річних та індекс інфляції на дату списання;
2) для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів;
3) списання заборгованості проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню;
4) датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" наказом № 780 від 02.11.2012 Концерном "Міські теплові мережі" створено комісію з питань списання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу, яка визначила належні до списання суми заборгованості за договорами на постачання теплової енергії з підприємствами оборонно-промислового комплексу (в тому числі встановленої рішеннями суду) та склала відповідні акти звірки обсягів дебіторської заборгованості за теплову енергію, що утворилася на 01.09.2012.
З актів звірки, які погоджені Концерном "Міські теплові мережі" та підприємствами оборонно-промислового комплексу вбачається, що списанню підлягає 6 750 736,22 грн., з яких 2 152 693,23 грн. є заборгованістю, на яку ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" отримало право за договором про відступлення права вимоги № 14/6706/12 від 31.10.2012.
Так відповідно актами звіряння щодо обсягу дебіторської або кредиторської заборгованості за теплову енергію, яка утворилась станом на 01.09.2012 та не погашена, станом на 30.10.2012 визначено, що списанню підлягає заборгованість за теплову енергію на загальну суму 6 750 736,22 грн., яка підтверджена рішеннями господарських судів у справах № 5009/2849/12 від 28.09.2012, № 25/65/10 від 19.05.2010, № 25/5009/2237/11 від 14.06.2011, № 5009/424/12 від 17.02.2012, договором № 753 від 01.08.2002 про постачання теплової енергії в гарячій воді та актами приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2012, від 31.08.2012, від 31.03.2012, від 29.02.2012, рішеннями господарських судів у справах № 28/216/08 від 10.05.2008, № 13/233/09 від 23.07.2009. Також рішеннями судів підтверджено, що заборгованість за теплову енергію виникла до 01.09.2012.
За актами звіряння щодо обсягу дебіторської або кредиторської заборгованості за теплову енергію, яка утворилася на 01.09.2012 та не погашена, станом на 30.10.2012 Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра", Державного підприємства Міністерства оборони України "Запорізькій автомобільний ремонтний завод" Військова частина А0652 визначено, що підлягає списанню заборгованість за теплову енергію на загальну суму 2 152 693,23 грн., яка підтверджена рішеннями господарських судів у справах № 5009/785/12 від 06.04.2012, № 5009/424/12 від 17.02.2012, та поточна заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії від 01.01.2011 № 303038 на загальну суму 41 457,06 грн.
Також господарськими судами у справі № 5009/785/12 встановлено, що у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" Казенним підприємством "Науково-виробничий комплекс "Іскра" створено комісію зі списання заборгованості (наказ від 31.10.2012 № 1888, протокол № 1 від 02.11.2012). Після визначення обсягів та періоду заборгованості, що підлягає списанню, Казенне підприємство "Науково-виробничий комплекс "Іскра" та Концерн "Міські теплові мережі" 05.11.2012 погодили і підписали акт звіряння дебіторської та/або кредиторської заборгованості за теплову енергію, що утворилася станом на 01.09.2012. До цієї заборгованості також увійшла і спірна заборгованість у сумі 2 111 236,17 грн.
Господарські суди у справі № 5009/785/12 встановили, що вказаний акт звіряння погоджений і підписаний учасниками процедури списання та складений у відповідності до вимог закону, він є підставою для списання спірної заборгованості відповідно до статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку". Таким чином зобов'язання Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" перед Концерном "Міські теплові мережі" щодо сплати заборгованості за спожиту теплову енергії у розмірі 2 111 236,17 грн. припинилось 05.11.2012, у зв'язку зі списанням спірної суми заборгованості за взаємно погодженим актом звіряння.
За приписами частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на виконання вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", Концерн "Міські теплові мережі" направив ПАТ "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" листи від 26.12.2012 №6714/13, від 13.02.2013 № 752/13, від 19.03.2013 № 1492/20-11 та від 25.03.2013 №1621/1/13, з актами звіряння щодо обсягу дебіторської або кредиторської заборгованості за теплову енергію, яка утворилася на 01.09.2012 та не погашена станом на 30.10.2012, та просив погодити до списання суму 2 152 693,23 грн.
Однак вказані листи залишені ПАТ "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" без задоволення, що слугувало підставою для звернення Концерну "Міські теплові мережі" до господарського суду з даним позовом.
Враховуючи викладене та ті обставини, що Концерном "Міські теплові мережі" списано 2 152 693,23 грн. заборгованості підприємствам оборонно-промислового комплексу, а саме: Державному підприємству Міністерства оборони України "Запорізький автомобільний ремонтний завод" та Казенному підприємству "Науково-виробничий комплекс "Іскра", суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги про зобов'язання ПАТ "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" вчинити дії, а саме: провести списання заборгованості в розмірі 2 152 693,23 грн. у відповідності до положень Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Беручи до уваги встановлені судами попередніх інстанцій обставини та досліджені матеріали справи, викладені у касаційній скарзі доводи ПАТ "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" щодо неповного з'ясування судами попередніх інстанцій обставини справи та неналежного дослідження умов та порядку списання заборгованості, передбачених Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", колегією суддів відхиляються як такі, що не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.
Доводи заявника касаційної скарги стосовно порушення судами норм статей 512, 514 Цивільного кодексу України та невірного застосування приписів Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" з огляду на те, що відповідно до вказаного Закону підлягає списанню заборгованість суб'єктів господарювання, яка обліковується станом на 01.09.2012, тоді як в даному випадку на цю дату у бухгалтерському обліку ПАТ "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" заборгованість Концерну "Міські теплові мережі" перед ним не обліковувалась, оскільки вона виникла лише після підписання договору відступлення права вимоги від 31.10.2012, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, заборгованість Концерну "Міські теплові мережі" перед ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" з оплати вартості поставленого з жовтня 2011 року по серпень 2012 року природного газу вже була наявна станом на 01.09.2012, а на момент укладення між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (первісний кредитор) та ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (новий кредитор) договору № 14/6706/12 про відступлення права вимоги від 31.10.2012 вже набув чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".
В силу статті 514 Цивільного кодексу України із заміною кредитора у зобов'язанні до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, оскільки заміна кредитора в зобов'язанні не змінює основного зобов'язання та моменту його виникнення, укладання договору відступлення права вимоги також не змінює періоду виникнення заборгованості Концерну "Міські теплові мережі" за природний газ.
При цьому Закон України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" не містить умов про залежність виникнення (утворення) заборгованості перед конкретним підприємством газопостачання, та не встановлює умов, яким конкретно підприємством газопостачання заборгованість повинна бути списана. Однак, обов'язковою умовою для можливості реалізації права на списання заборгованості за цим Законом є те, що така заборгованість має бути не погашена на дату набрання чинності Законом.
Касаційна інстанція вважає безпідставними доводи заявника касаційної скарги стосовно невірно обраного позивачем способу захисту прав та інтересів.
Так за приписами статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 1 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право на судовий захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів лише у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що способи захисту прав по своїй суті - це правові заходи, за допомогою яких у встановленому законом порядку здійснюється відновлення порушення суб'єктивного права.
З огляду на приписи ч. 2 статті 16 Цивільного кодексу України, якими передбачено можливість захисту прав та інтересів у спосіб, встановлений законом або договором, та враховуючи, що право на списання заборгованості є належним Концерну "Міські теплові мережі" у спірних правовідносинах в силу положень Закону "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", тобто є суб'єктивним, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, дійшов вірного висновку про те, що таке право може бути захищене в судовому порядку обраним позивачем способом.
Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судом обставин, що в силу положень статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.
При цьому перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в постанові, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції та апеляційним судом в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, та в силу приписів частини 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України враховано вказівки Вищого господарського суду України, зазначені у постанові від 12.01.2015, а отже порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 у справі № 910/8850/13 залишити без змін.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді: О.А. Кролевець
О.В. Попікова